Група: 7 класс ШОМ

 

Педагог: Десятова В. Б.

 

Дата: 10 грудня 2015 р.

 

Тема: «Об’ємне ліплення декоративного дзвоника».

 

Мета:

 

-Навчальна: Навчити працювати з різними техніками художньої кераміки

-Виховна: Виховати почуття до прекрасного, повагу до традицій в художній кераміці, розуміння сутності творчого, культурного розвитку дитини.

-Розвиваюча: розвинути творчу уяву, фантазію, пізнавальну активність.

-Соціалізуюча: сприяти розвитку соціально-творчих компетенцій

 

Тип заняття: комбіноване (майстер-класс педагога, поєднаний із практичною роботою)

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

 

І.Організаційний етап

 

Підготовка до роботи на занятті: організація заняття, створення психологічного настрою, активація уваги вихованців. Повідомлення теми уроку.

 

ІІ. Вступна бесіда

 

Розповідь про оберегову функцію дзвоників, роль дзвоників в українській, японській традиції.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів. Діагностуючий та мотиваційний етап

 

Педагог нагадує учням про те, що на минулому занятті вони працювали над заготовками для дзвоників. Наголошує, що на цьому занятті робота буде продовжена, дзвоники будуть декоруватися ліпними деталями. Педагог повідомляє, що тема роботи вільна, кожен прикрашає дзвоник згідно власної фантазії. Можна ліпити людину або тварину. Працювати потрібно якісно та швидко.

 

Педагог нагадує про необхідні матеріали і про те, що перед початком роботи всі роблять у заготовці отвір для стрічки з допомогою пензлика. Демонструє практично.

 

Діти беруть заготовки, які виконували протягом минулого заняття та починають роботу.

 

ІV. Практична робота

 

Діти працюють над творчим завданням, паралельно педагог проводить майстер-класс — демонструє, як створюється заготовка для декоративного дзвоника.

 

Педагог демонструє техніку виготовлення дзвоника з минулого заняття. Роз’яснює принцип виконання найпростішої техніку — виготовлення дзвоника через готову викройку. Педагог розминає глину, прокачує скалкою, пояснює, що пласт має бути максимально тонким.

 

Педагог кладе викройку-заготовку на пласт (виміряна під конкретний розмір), вирізає по заготовці з пласту, зминає й знімає залишки. Приминає край для пом’якшення жорсткості ганчіркою. На ганчірці перекладає вирізаний пласт і формує. Пояснює: глина жива і може втратити форму, треба поводитись акуратно. Наголошує: старші діти мають навики і дзвоники, що вони зробили минулого разу, — професійні й охайні.

 

Під час роботи над декоративним дзвоником, педагог задає учням актуалізуючи та мотивуючи питання:

 

• Для чого потрібен шлікер при ліпленні? (для об’єднання частин, деталей глини між собою, оскільки з’єднання без шлікеру руйнується під час висихання)

 

• Чому вважають, що тріснутий посуд не можна тримати в оселі? (педагог роз’яснює теорію енергетичного поля людини, що передається глині. Кераміки, що тріснула, втрачає позитивну енергетику).

 

• Якому подарунку ви б надали перевагу — зі штучних чи природних матеріалів (більшість дітей цінує вироби, виконані вручну з природних матеріалів).

 

В процессі роботи педагог роз’яснює дітям специфіку роботи з глиною, окремі технічні моменти. Так, зволоження глини дає ефект лікеру й іноді є більш доречним. Педагог роздає учням тканину, пояснюючи, що загортання роботи в неї зберігає вологу.

 

Паралельно педагог доліплює свій дзвоник додатковими елементами. Робота відтворює мартишку, тому педагог формує голову, вуха, руки та ноги, які приєднує до заготовки дзвоника.

 

Педагог опитує учнів про те, які образи вони створюють. Коментуючи виконання учнями роботи, роз’яснює, чому вироби в кераміці пустотілі. Це пов’язане з повітрям в глині, що розриває виріб під час випалу. Пустотілі вироби вирішують цю проблему. Якщо ж неможливо зробити всі деталі пустотілими – їх необхідно робити максимально легкими.

 

Питання учням:

 

• Якщо глина під час роботи розтріскується, що треба зробити? (зволожити глину водою).

 

V. Індивідуальне консультування

 

На завершальному етапі педагог підходить до кожного учня, вислуховує питання та проблеми, надає індивідуальні консультації щодо покращення роботи.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

Обговорення виконаної роботи. Наприкінці заняття влаштовується міні-виставка. Педагог дякує учням за роботу, аналізує досягнення.